Термін «есе» походить від французького слова «essai» що в перекладі означає нарис, проба або спроба. Есе являє собою прозовий виклад думок автора з певного питання. Відмінною особливістю цього жанру є довільна побудова твору і його невеликий обсяг. В силу своєї стислості, есе не претендує на вичерпний аналіз проблеми, а містить лише суб’єктивну, як правило, нову думку автора з конкретного приводу.
Процес написання есе складається з трьох основних етапів: підготовка, написання і редагування. На підготовчому етапі Вам належить визначитися з вибором теми, провести попереднє дослідження джерел за обраним питанням і розробити тезу, яку необхідно підтвердити в процесі написання есе.
І хоча структура даного типу робіт є довільною, як правило, есе включає три основних елементи: вступ, основна частина і висновки.
Будь-яке есе варто починати зі вступу, в якому буде висвітлено загальний контекст питання, наявні підходи до його вирішення і ключова теза. Вступ є важливим як для того, щоб зацікавити читача, так і для інформування його про те, що буде висвітлено в есе.
Перше речення введення повинно викликати інтерес у читача. У зв’язку із цим його іноді називають «гачком». Це може бути питання, цитата, цікава статистика або сміливе твердження, що підкреслює актуальність теми.
Після того, як Ви зачепили читача, важливо визначити контекст, який допоможе зрозуміти запропоновані аргументи. Це може включати надання довідкової інформації, огляд наукових робіт або різних думок з даного питання, а також трактування складних термінів.
Потім слід визначити ключову тезу есе. Вона дає фокус для роздумів і демонструє Вашу позицію із визначеного питання. Зазвичай це одне або два речення. За обсягом вступ, як правило, становить від 10 до 20% всього тексту есе.
Основна частина есе спрямована на переконання читача. Для підтвердження своєї тези автор есе повинен використовувати вагомі аргументи, підтверджені аналізом наукових фактів, досліджень, інформаційних джерел. Доречним є також використання цитат відомих вчених, політиків, громадських діячів. При цьому автор есе не повинен описувати все, що йому відомо в обсязі заданої теми, а надати лише творчу відповідь на поставлене запитання, що підтверджується відповідними аргументами. В середньому обсяг основної частини есе становить від 60 до 80% загального тексту твору.
Есе повинно мати логічну завершеність, яку забезпечує його остання частина – висновки, обсяг якої становить не більше ніж 10-20% всього тексту. У висновках наводиться зв’язок між аргументами, викладеними в основній частині та загальний результат роботи, що підтверджує ключову тезу. При цьому результатом може бути не тільки ствердження чогось, але і відкрите питання або остаточно не завершені роздуми. Якісні висновки можуть закінчуватися ефектним або таким, що швидко запам’ятовується реченням, яке підкреслить важливість Вашої роботи і залишить у читача сильне загальне враження.
Якщо у своїй роботі Ви наводите цитати, посилаєтеся на інформаційні джерела та наукові праці, слід проставити відповідні посилання по тексту й оформити список використаних джерел.
Саме таке логічно вибудуване есе буде демонструвати високий рівень підготовки та вміння лаконічно висловлювати власні думки. Після написання есе, його слід перевірити не тільки на наявність граматичних і лексичних помилок, але і на предмет того, чи вдалося Вам досягти поставленої мети та дати відповідь на основне питання есе.
Ви можете прочитати цей текст російською мовою натиснувши ТУТ
